Розвелося на цьому світі богів, божків і боженят
Люди вклоняються всім
Хваляться один з перед другого
В одних бог - оце вже бог
Десь аж з Америки прислали
З трьохсотлітнього дуба його тесали
Відполірований блистить
Від усього поганого нас він захистить
Дасть здоров’я, життя.
I ще в одних тоже божок є
З такого каменя його тесали
Навітъ не знають де його достал
О, животворящу силу він дає
Це міцний бог, бо він як камінь
А камінь - камінь він і є.
А іншим із глини цих боженят
В усіх кутках понаставляли
I радують серце свое черстве
Ні, не черстве - глиняне,
Тому що воно в них гниле.
Оце віра в них така
Дерев’яна, глиняна, кам’яна і
I ніхто із них не знає, що є Бог
Так, живий і не німий
I що не попросите, Він дасть
Його не треба вирізати, випікати, шліфувати
Це Бог живий, Він був, Він є, і вічно Він буде.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 3411 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Война - брат Геннадий Пока Христиане разбираются между собой ,кто прав, всё делается для того чтобы слово Христианин, было забыто.
Почему люди готовы любить друг друга, во время войны, во время мира воюют друг с другом, чтобы доказать,себе я прав в этом.
