В зажурі заплакані осені очі,
Засипані листом стежини холодної ночі.
Геть зівяли пелюстки у вишневої мальви,
Пише осінь величні картини,накладаючи золота барви.
На пожовклім листку від дощу заблистіла сльозина,
Янтарем дорогим загорілась в долині шипшина.
Не вміщає мій зір всю побачену жовту красу...
Боже мій,як не скласти подяку Тобі в цю пору?!
Як не скласти хвалу тим Невтомним Рукам за чудові малюнки,
За заповненні ниви зерном,за плодові осінні дарунки.
Боже мій,як не стати за щедрість Твою навколішки,
І від серця принести подяку в молитві хоч трішки.
Вітер пісню прощальну шепоче в садочку,
Осінь золотом пише на пожовклім листочку.
В кожну гілку багрянцем вдихне,всю травинку розпише,
Під картиною авторство небо імя Великого Бога підпише.
Прочитано 7116 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не от дел - Лариса Зуйкова Добрыми делами не оправдается пред Господом никакая плоть, иначе Христу не нужно было бы умирать, но Он умир за нас, когда мы были ещё грешниками. На этот текст один брат написал мелодию.
